Ребята, привет! Как дела? Принимайте мой рассказ, который заденет всех ваших нервных клеточек и на мгновение перенесет вас в мир наркомании и безумия!
Итак, это было пару лет назад, когда я поставила закладки на свою долгожданную поездку в страну свободы и наслаждения – Колумбию. Так как я была обожательницей экстремальных ощущений, то в моих мечтах каждый порошок, каждая капля героина обладала магической силой. Именно в этой стране я решила втюхаться в наркотики, чтобы по-настоящему ощутить себя на грани безумства и сумасшествия!
Как только я приземлилась в Колумбии, мои глаза запылали огнем адреналина и искушения. Вокруг меня было столько кокаиновых закладок, что я уже начала растекаться от волнения. Нервно потирая руки, я решила, что самое время найти дурбазол, который приведет меня к вечным эйфорическим состояниям.
Нашествие полицейских, которые пестрели весьма симпатичными синими фуражками, меня нисколько не остановило. Я была решена попробовать колумбийский порошок и ни один коп не смог меня отговорить. Наоборот, их появление лишь придало моему приключению больше остроты и адреналина.
Необходимая доза закончилась быстро, но я уже не могла больше отказывать себе в этом безумии. Я шла по улицам, как настоящая наркоманка, лицо скрывала под капюшоном своей темной куртки, а в глазах горела жажда новых промокашек.
| Райан: |
Ты чего такая странная сегодня? |
| Я: |
Да все нормально, просто немного устала... |
Я настолько замоталась, что мне казалось, будто я работаю в офисе убитая в хламину. Каждый день мое лицо горело от нехватки сна, а мозг кружился от эйфории, которая сопровождала меня днем и ночью. Но это было настолько завораживающе, что я не могла прекратить.
Работа в офисе стала для меня ловушкой. Сидя в клетке за рабочим столом, я ощущала, как мне не хватает дозы адреналина. Мои коллеги даже начали подозревать, что я нечто "необычное". Поэтому мне приходилось придумывать множество историй, чтобы скрыть свою настоящую страсть к наркотикам.
Кевин: Эй, чувак, ты видел мои ключи? Я их уже весь день ищу.
Я: А, да, подожди, я их видел на кухне, они лежали под огромным мешком кофе. Проверь, может они еще там.
Несмотря на все это, мой секрет был на грани раскрытия.
Но самое интересное в этой истории заключается в том, что наркотики не дают счастья. Они лишь обманывают, создают иллюзию, что жизнь становится лучше. Никогда не вступайте на этот темный путь, друзья, они не имеют ничего хорошего в себе.
Так что, друзья, если вы сейчас на этом темном пути, то пожалуйста, найдите силы, чтобы выбраться из этого кошмара. Вам не нужны закладки, порошки или дурные компании. Вам нужна жизнь, которую вы можете полюбить и ценить. Вам нужны светлые моменты, эмоции и радость, которые только жизнь может дать.
Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!